Король Изюм
Ел кекс однажды
И пил вино,
Утоляя жажду
Охотничий пёс,
Сидящий рядом,
За ним наблюдал
Сонливым взглядом.
Скворцы на коврах
Беззвучно пели,
В камине дрова
Неслышно тлели.
Король Изюм,
Хоть спал давно,
Доел свой кекс,
Допил вино.
И тут же, проснувшись,
Сказал угрюмо:
— Вино и кекс
Королю Изюму!