1

Як насуваеться доля?

БТРами

По моïй землi.

Стогнуть

тi, що померли,

А тi, що живi,

Ляжуть поряд

У ковилi

Гарячi вiд кровi,

Солонi вiд кровi,

Червонi вiд кровi

Луганських синiв.

Так насувається доля —

Людожерським бажанням вiйни.

2

Як насувається доля?

Пiд мiнометний rpiм.

Спочатку тремтять долонi,

Але потiм

Мiцнiше тримаєш свiй АК-47,

Або що там є пiд рукою.

В окопi,

Як у пpipвi, що розiрвала навпiл

Небо моє волошкове

Й поля моï золотi.

Так насувається доля,

А ти все кричиш ïй: «Стiй!»

3

Як насувається доля?

Сльозами дiтей, матеpiв,

Йде труна за труною,

Горе заходе у дiм,

I раптом сльози застигають у гоpлi,

I серце вже не тремтить,

i цiєï самоï митi все, що лишається тим,

Хто йде по моïй землi, —

Це сором.

Бо доля — це ми,

Ti, що обрали опiр

I святий обов'язок боротьби.