А що ж ми самі – пишаємося здобутками – нерідко світового масштабу! – своїх земляків? На жаль, дуже вибірково, занадто примхливо і геть не розумно (про що переконливо свідчать десятки біографічних довідників, у яких, до того ж, зазвичай змішалися в купу люди, коні і, як співала популярна шведська група, мані).

Проведемо – у дусі часу – невеличкий тест. Вам, шановний читачу, відомі прізвища австрійського економіста Л. фон Мізеса, американського астронома В. Жардецького, французького композитора І. Маркевича, польського етнографа М. Віташевського, німецько-австрійсько-румунського поета П. Целана, угорсько-болгарського мовознавця Ю. Венеліна? Зрештою, служителів культу П. Величковського і Г. Кониського, зарахованих відповідно Румунською та Білоруською Православними Церквами до лику святих? (Про повноважного представника Пакистану в ООН, таємного радника короля Непалу, першого міністра охорони здоров‘я на планеті і його китайського колегу, а також міністра народної освіти Молдавського князівства вже не запитую – цього навіть в незалежній України не те що пересічні громадяни, – політики з печерських пагорбів не вивчали бодай факультативно).

Відомі, але далебі не всі?

Тоді давайте ближче до нашої не дуже давньої спільної історії з Московією. Російських філософа М. Бердяєва, прозаїків В. Катаєва, М. Алданова, В. Гаршина знаєте? А поетів М. Волошина, Д. Бурлюка? Співака О. Вертинського, математика М. Остроградського, архітектора О. Салько, флотоводця С. Макарова, дослідника Арктики Г. Сєдова? І знову таки служителів культу Г. Долганова, О. Мацєєвича, С. Кристалевського, П. Величковського, зарахованих до лику святих уже Російською Православною Церквою?

Знаєте багатьох? Точно? Як на шальках аптекарських терезів?!

І все ж доведеться вас розчарувати: пристойних балів ви не набрали. Ні, названі персони – справді увійшли в історію – і не з чорного ходу. Та й з прізвищами та ініціалами ви нічого не наплутали. А схибили в тому, що усі вони, попри усталені визначення «німецький», «французький», «американський» тощо, відвічно вихідці… з України.

Рука тягнеться до довідника, аби загнати автора-невігласа в глухий кут? Справді, за допомогою розмаїття енциклопедій ви де-юре парі виграєте. А от де-факто правди там – на гріш. Така ось довідниково-енциклопедично-політична «демократія»!