За радянськими даними в полон потрапили 230 тис. польських вояків.Після шестиденної польської війни передові частини Червоної армії вийшли на Західний Буг і Сян, де й зупинилися… А 22 вересня на честь успішного завершення кампанії та зміцнення радянсько-німецької дружби в Бресті, Пінську, Перемишлі та й деяких інших містах відбулися спільні німецько-радянські паради військ.

Так, попри всю суперечливість та неоднозначність політики тоталітар-ного режиму в Західноукраїнських землях відбулося об”єднання в межах однієї держави вперше за багато років в більшості українських етнічних територій. Фактично вперше було розв”язано українське питання

Мало кому відомо, що за рік до “Золотого вересня” 1939 року українська тема опинилась у центрі уваги світової політики. А саме приречення на розтерзання самопроголошеної Карпатської України стало поворотним пунктом в історії Європи, поклавши початок зближенню двох тоталітарних режимів – гітлерівського і сталінського.

Мало хто знає, що водночас з окупацією гітлерівцями 1 вересня 1938 р. відібраних у чехів територій польська армія теж без жодного пострілу зайняла промислово розвинену Тєшинську область Чехії.

В жовтні цього ж року Чехословаччина офіційно стала федерацією трьох народів – чехів, словаків та українців. Однак надання автономії Карпатській Україні не сподобалось ні сусіднім Угорщині і Польщі, ні СРСР. Адже мадяри самі претендували на Закарпаття, а дві останні, маючи у своєму складі населені українцями землі, побоювались, що гітлерівці виношують далекосяжні плани створення залежної від Німеччини «Великої України».

Зраз вже мабуть всім зрозуміло, чому з таким задоволенням і полегшенням зустріло радянське керівництво звістку про розпочату 14 березня 1939 р. Угорщиною з благословення Гітлера широкомасштабну військову агресію проти Карпатської України та анексію її території. Тим часом як проголошення в цей самий день незалежності Словаччини знайшло повне розуміння і підтримку фашистської Німеччини.

Саме прагнення великих держав домовитись між собою за чужий рахунок спровокувало початок світової війни. Адже навіть після підписання у Москві 23 серпня 1939 р. сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, який, на думку переважної більшості істориків, дав «зелене світло» німецькій агресії проти Польщі, війну ще можна було зупинити. Підтвердження тому – термінова відміна Гітлером, який отримав повідомлення про підписання 25 серпня 1939 р. англо-польського договору про взаємодопомогу, вже призначеного на 26 серпня нападу на сусідню державу. Лише після того, як гітлерівське керівництво прийшло до висновку, що згадувана угода буде декларативною, війна в Європі стала реальністю.

Визвольний похід Червоної армії у Західну Україну і Західну Білорусь зазвичай асоціюється з безкровною і переможною війною, в ході якої червоноармійців зустрічали як визволителів.

До того ж, радянські війська перейшли кордон вже після того, як долю Польщі було вирішено. Тому чимало польських вояків, розуміючи безперспективність продовження опору, вважали справою честі здатись не німцям, а саме Червоній армії, що ввійшла на польську територію під приводом взяття під свій захист українців і білорусів.