Нічого випадкового немає –

Повторюєш мені ти знову й знову.

Ти правий, всіх нас Бог Веде і Направляє,

l нам Дає думки і Відкриває мову.

Вже розколовся час. Та крізь круті пороги,

На перехресті вчора й майбуття,

Лише на мить схрестилися дороги:

Ні там, ні тут, свій світ і каяття.

Ніхто чуже життя не може перебути.

l, хоч рука в руці, та жити мусиш сам,

Звільнися від лузги, дурману та отрути…

Ти в себе подивись і все прозрієш там.

А побут нас усіх у вирі буднів крутить,

У кожного проблем, повір, чималий міх,

Та більшість, через це, своє життя не губить.

Чого ж ти падаєш, адже ти краще них.