Василь Бережний

Таємницi дому вiчностi

I

Був жаркий осiннiй день, i пасажирам сiрої вiд пилюки машини, що мчала з Каїра в Ель-Гiзу, навiть зустрiчний потiк повiтря не давав прохолоди. Здавалося, пальми обабiч дороги, нажаханi спекотним подихом пустелi, тiкають назад, шукаючи порятунку.

- Он де вони! - скрикнула Вiвiан, дивлячись трохи праворуч. - Наче гори...