Володимир Владко

Камiнь з планети Тау

Цей непоказний круглий камiнь завбiльшки з кулак дорослої людини i досi лежить у сейфi мого друга Андрiя Дашевського з кiбернетичного iнституту Академiї наук. Вiн нагадував роз'їдений якимись вiзерунками булижник, тiльки занадто вже круглий. I незрiвнянно важчий вiд будь-якого булижника - наче залiзний чи свинцевий.

Андрiй взагалi й не збирався показувати менi цього каменя. Я зайшов до нього, щоб поговорити про нову електронну обчислювальну машину, з якою вiн працював уже досить давно.

Ми поговорили з Андрiєм про цю машину. Вiй охоче розповiв менi про її надзвичайнi властивостi, спробував пояснити її роботу популярною лекцiєю про "вузли" i "елементи". Втiм, я швидко заплутався в тих поясненнях i тiльки безпорадно клiпав очима. Андрiй помiтив, посмiхнувся i безнадiйно махнув рукою. Ми закурили.