П’ятеро друзів — Едді Мюнстер, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Ніккі — давно виросли з того віку, коли для спілкування використовували зашифровані послання, написані кольоровою крейдою. Але минуле не стирається так само легко, як крейда з пальців. Сорокарічний Ед усе ще пам’ятає, як він і його шкільний учитель урятували дівчину Елізу. І пам’ятає її обезголовлений труп, який знайшли в лісі… Через багато років Ед Адамс зустрічається з Міккі, який заявляє, що вичислив убивцю Елізи. Наступного дня його самого знаходять мертвим, із намальованим крейдяним чоловічком у кишені. Друзі розуміють: те, від чого вони втікали, повернулося. На згадку про минуле в кожного з них лишилася не тільки крейда під нігтями, але й кров. Чия вона?..

Пятеро друзей — Эдди Мюнстр, Толстяк Гав, Железный Майки, Хоппо и Никки — давно вышли из того возраста, когда для общения используют зашифрованные послания, написанные цветными мелками. Но прошлое не стирается так же легко, как мел с пальцев. Сорокалетний Эд все еще помнит, как он и его школьный учитель спасли девушку Элайзу. И помнит ее обезглавленный труп, который нашли в лесу… Спустя годы Эд Адамс встречается с Майки, который заявляет, что вычислил убийцу Элайзы. На следующий день его самого находят мертвым, с нарисованным меловым человечком в кармане. Друзья понимают: то, от чего они бежали, вернулось. На память о прошлом у каждого из них остался не только мел под ногтями, но и кровь. Чья она?..